Президент Росії Володимир Путін 12 травня змінив Сергія Шойгу на Андрія Бєлоусова на посаді міністра оборони Росії, перевівши Шойгу на посаду секретаря Ради безпеки замість Миколи Патрушева. Американський Інститут вивчення війни (ISW) оцінює, задля чого це було зроблено та як може вплинути на війну в Україні.
Як зазначає ISW, ці перестановки на високому рівні після президентських виборів у Росії переконливо свідчать про те, що Путін робить значні кроки щодо мобілізації російської економіки та оборонно-промислової бази (DIB) для підтримки тривалої війни в Україні та, можливо, підготовки до майбутньої конфронтації з НАТО.
Призначення Бєлоусова на посаду міністра оборони Росії є значним кроком у спробах Путіна створити повні економічні умови для тривалої війни. Бєлоусов не має військового досвіду та є економістом за фахом — він обіймав посаду міністра економічного розвитку Росії з 2012 по 2013 роки, після чого працював у сфері економічного аналізу та прогнозування між 1981 і 2006 роками. Потім Бєлоусов обіймав посаду першого віцепрем’єр-міністра з 2020 року до свого нового призначення у 2024 році. Він також є відомим прихильником більшої участі держави в економіці.
Відсутність у нього військового досвіду не є чимось аномальним — Шойгу також не вистачало досвіду служби в уніформі до того, як він очолив Міноборони.
Майже десятирічне перебування Бєлоусова на посаді міністра економіки у російському федеральному уряді та його нещодавня участь в управлінні різними внутрішніми інноваційними проєктами та безпілотними літальними апаратами готують його до того, щоб очолити апарат Міноборони. Під керівництвом Шойгу міністерство боролося зі звинуваченнями в корупції та бюрократичній інертності, стикаючись із постійною гострою критикою з боку російських військових коментаторів. Бєлоусов має сильнішу репутацію ефективного технократа, і інсайдерські джерела стверджують, що він має позитивні стосунки з Путіним.
Путін, ймовірно, має намір дати Бєлоусову використати досвід на посаді в цивільному уряді, щоб зв’язати федеральну економічну політику з програмою МО Росії. Ці зусилля створюють умови для більш повної економічної мобілізації, що свідчить про те, що Кремль продовжує готуватися до тривалої війни в Україні.
Окрім звільнення Патрушева, Путін значною мірою перепризначив керівників основних російських спецслужб, припускаючи, що він збереже основний кадровий склад лояльних силовиків. Путін перепризначив Володимира Колокольцева міністром внутрішніх справ, Сергія Наришкіна — директором Служби зовнішньої розвідки (СВР), Олександра Бортникова — директором Федеральної служби безпеки (ФСБ), Віктора Золотова — директором Росгвардії. Раніше ISW оцінювало, що російські спецслужби та пов’язані з ними силовики, зокрема Бортников, були ключовими гравцями для обрання Путіна на п’ятий термін.
