За час повномасштабної війни проблема депортації українських дітей стала однією з найболючіших і найгучніших тем міжнародного порядку денного.
З початку вторгнення Росія вивозила неповнолітніх із захоплених регіонів, порушуючи норми міжнародного права та права дитини. Частину малих передавали до російських сімей, іншим змінювали імена чи нав’язували громадянство.
Це спричинило широкий резонанс у світі й стало предметом розслідувань Міжнародного кримінального суду, який у березні 2023 року видав ордер на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової.
Як триває процес повернення
Україна поступово вибудувала систему пошуку та повернення дітей. До цього долучаються урядові структури, громадські організації, волонтери, а також посередницькі країни. Робота відбувається в умовах складних переговорів і дипломатичних домовленостей, адже безпосереднього діалогу з Росією немає.
Як пише Ukrinform, голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду за дитиною Ірина Тулякова повідомила, що станом на вересень 2025 року вдалося повернути 1625 дітей. Важливо, що всі вони після повернення були влаштовані в сім’ї — рідні чи прийомні. Це гарантує дітям домашнє оточення замість інституційних закладів.
Виклики після повернення
Найбільша проблема — адаптація дітей до нового середовища. Багато з них роками перебували поза Україною, у чужій мовній, культурній та інформаційній атмосфері. Тому для повної реінтеграції потрібна підтримка соціальних служб, психологів і місцевих громад.
За словами Тулякової, процес повернення та відновлення нормального життя — це спільна справа держави, суспільства та міжнародних партнерів.
Важливо знати!
Кожна повернена дитина — це врятована доля і доказ того, що злочини проти українців не залишаться непоміченими. Україна продовжує роботу над створенням міжнародної коаліції для визволення всіх дітей, які досі утримуються на території РФ та в окупованих регіонах.