ЗСУ атакують трьома фронтами на півдні, сході та півночі, скасовуючи деякі територіальні здобутки російської армії за перші шість місяців широкомасштабної війни Росії проти України. Імпульс війни явно змінюється — на користь Києва, пише Forbes.
Контрнаступ України почався 30 серпня на півдні. ОК “Південь”, яке контролює близько трьох десятків сухопутних, морських і територіальних батальйонів чисельністю близько 20 000 військовослужбовців, розпочало наступ на 100-мильну лінію фронту, що тягнеться вздовж річки Інгулець на північ від окупованого Росією Херсона.
Українці знайшли щонайменше три слабкі місця в обороні російської 49-ї загальновійськової армії. У перший тиждень контрнаступу вони просунулися на 7 миль на південь від основного плацдарму України на лівому березі Інгульця, цілячись на плацдарм 49-ї загальновійськової армії через Дніпро в Бериславі. Цей плацдарм є критично важливим для російської оборони. З кінця травня українська артилерія, ракети, десанти і диверсанти пошкодили або скинули всі основні проходи через Інгулець і Дніпро у Херсоні та навколо нього.
У Херсонській області десятки тисяч російських і союзних військових опинилися під загрозою голодної смерті та оточення. Українці неухильно йдуть на південь і звільняють спустошені села. Умови для росіян на Херсонщині настільки погані, що батальйони для підкріплення можуть й не мати особливого значення.
Російська армія цього літа захопила кілька невеликих міст на Донбасі, витративши значну частину живої сили та вогневих резервів. Минулого місяця російський наступ на Донбасі зупинився поблизу Бахмута. Тож Україна почала контратаку – всюди.
ЗСУ спершу рушили на Херсон. І поки росіяни виглиблювали свої оборонні позиції на півночі та сході, щоб зустріти українців на півдні, українці також рушили на Донбас і Харківщину. Президент України Володимир Зеленський підтвердив досягнення України в Донецькій області. Тим часом українські війська зондували позиції росіян в районі Балаклії Харківської області.
Точність українських глибоких тилових ударів у поєднанні з коротшими лініями постачання та вищим моральним духом може дати Києву ключові переваги, оскільки імпульс війни змінюється, а росіяни стикаються з проблемами в спробах не відставати від дедалі сміливіших українських маневрів. Показово, що кілька місяців тому українські військові намагалися і не змогли утримати висоту в місті Лисичанську на сході Луганщини. Сьогодні українці не просто утримують територію, а активно повертають її по трьох фронтах.
Наступні тижні будуть критичними. Перші зимові місяці в Україні вологі та брудні. Історично, наступальна війна тут припиняється в жовтні-листопаді і відновлюється лише після промерзання під Новий рік. Києву настав час звільнити окуповані населені пункти. Українські командири це чітко розуміють. Очевидно, вони чекали і готувалися до цього моменту, зазначає видання.
