Прогулюючись під блакитним небом, 71-річна Катерина Косич не може не згадувати, як російські війська вбивали та грабували людей після насильницької окупації її чарівного містечка минулого року, пише Reuters.
Серед жертв у Бучі був її 47-річний зять – рана, яка гноїться досі, незважаючи на відносне омолодження міста після його звільнення рік тому.
«Рана не скоро заживе», — сказала Косич, коли бригада прибиральників жваво підмітала охайний тротуар неподалік.
Зелене передмістя української столиці стало синонімом російської жорстокості після того, як ворожий відступ у березні минулого року виявив спустошені вулиці, всіяні тілами цивільних.
Другого квітня звільнили всю Київщину. Українська влада оцінює кількість загиблих серед цивільного населення у звільнених від російських військ районах Київської області в 1137 осіб, у тому числі 461 убитих лише в Бучі.
Сьогодні в Бучі кипить життя. Молоді сім’ї ходять центральними вулицями, а в прохолодному весняному повітрі стукотять будівельники, які проводять роботи. Міський голова Анатолій Федорук, який порівняв реконструкцію з галасливим мурашником, сказав, що мешканці прагнуть закрити дуже болючу главу своєї історії.
«Це таке неймовірне бажання, щоб ніщо візуально не нагадувало нам про те, що росіяни зробили і залишили після себе, — сказав він Reuters. – Це в серці, душі та розумі кожного бучанця».
Але шрами війни розкидані по всьому місту, де деякі багатоповерхівки залишаються потрощеними, а сміттєзвалище заповнене автомобілями та військовою технікою, знищеними під час минулорічних боїв. Паркани по вулиці Яблунській, де загинули десятки мешканців, досі порізані кулями. Тим часом російські ракети та безпілотники регулярно загрожують Київщині з неба.
Президент Володимир Зеленський у четвер назвав звільнення Бучі та інших міст навколо Києва «символом того, що Україна зможе виграти цю війну». Але, хоча більшість жителів Бучі вірить у перемогу, як сказав місцевий православний священик Андрій Головін, на загоєння душевних ран можуть знадобитися покоління.
«Легко відбудувати стіни, але набагато важче відновити поранену душу», – сказав він.
