Анну Проценко вбила російська ракета через два дні після повернення додому. 35-річна українка евакуювалась з Донецької області, коли російські війська наближалися. Але почати нове життя в іншому місці було незручно і дорого, пише ABC News.
Ракета відкинула молоду жінку на паркан. Мати знайшла її помираючою на лавці під грушею, де вона раніше насолоджувалася відпочинком. Поки батько приїхав, її вже не було у живих.
Подібно до Проценко, десятки тисяч людей повернулися до сільських або промислових поселень поблизу лінії фронту в регіоні, наражаючись на значний ризик, оскільки вони не можуть дозволити собі жити в безпечніших місцях. Анна намагалась справлятися два місяці, потім приїхала додому, в маленьке місто Покровськ.
«Нас не беруть на роботу, а все одно потрібно платити оренду», – сказала подруга та сусідка Анастасія Русанова. Діватися нікуди, сказала вона, а тут, на Донеччині, «все наше».
У міськраді Покровська підрахували, що 70% евакуюваних повернулися додому. У великому місті Краматорськ, розташованому за годину їзди ближче до лінії фронту, за словами офіційних осіб, населення знизилося приблизно до 50 000 зі звичайних 220 000 за кілька тижнів після вторгнення Росії, але з тих пір воно зросло до 68 000.
Найчастіше проблемою, через яку люди поверталися до небезпечного міста, була нестача грошей. У Краматорську деякі люди в черзі, які чекали на ящики з гуманітарною допомогою, сказали, що вони надто бідні, щоб узагалі евакуюватися.
Туга за домом і невизначеність також стимулюють повернення. Щодня з Покровська відправляється евакуаційний потяг до відносно безпечнішого Заходу України, але також щодня прибуває інший потяг з людьми, які вирішили повернутися додому. Якщо евакуаційний поїзд безкоштовний, то зворотний – ні.
Через два дні після теракту 15 липня в Дніпрі Оксана Церковна поїхала потягом додому з 10-річною дочкою, де вони пробули більше двох місяців. Хоча напад був приводом для повернення, Церковній було важко знайти роботу. Тепер вона планує повернутися до попередньої роботи у вугільній шахті.
Витрати в Дніпрі, який і так переповнений евакуйованими, викликали ще одне занепокоєння через високі ціни на оренду житла та низьку пропозицію на ринку.
Водії таксі, які чекають у Покровську поїзда, що прибуває, кажуть, що багато людей відмовляються від спроб переселитися в інше місце – через те, що грошей немає. У середині липня, за словами одного з таксистів, він підібрав жінку, яка поверталася додому з Польщі, почуваючись там не на своєму місці. Коли вони дісталися її села поблизу лінії фронту, на місці її будинку була воронка.
«Вона плакала, – сказав водій. – Але вона вирішила залишитися».
