День української писемності та мови: історія свята та 10 цікавих фактів

День української писемності та мови: історія свята та 10 цікавих фактів

Сьогодні Україна відзначає День української писемності та мови, і це вперше відбувається 27 жовтня замість 9 листопада, як було раніше. Це свято розвитку державної мови, встановлене указом Президента у 1997 році.

Дата була обрана невипадково. 9 листопада (а з 2023 року, за новим календарем, 27 жовтня) – це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Як розповідає Ukrinform, Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем. Автор біографій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним з авторів «Повісті минулих літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців, за різними оцінками, від 40 до 45 млн осіб, більшість з яких живе в Україні. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить у тридцятку найпоширеніших у світі мов.

Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови — полянського, деревлянського та сіверянського. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

Щороку саме в День української писемності та мови проводиться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.

Національний університет біоресурсів і природокористування наводить 10 цікавих фактів про свято та українську мову.

1. Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн людей.

2. Рекордсменом серед перекладених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 р., його перекладали на різні мови 147 разів.

3. До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.

4. Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 р. та 1865 р. ще вживалося «вороги».

5. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.

6. У 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.

7. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П». Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф». Серед слів найчастіше використовують іменник — «рука», прикметник — «великий», дієслово — «бути» і серед займенників — «він».

8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!

9. Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 р.

10. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.