Польща та Литва заявили, що готові допомогти українській владі повернути до країни чоловіків, які підлягають мобілізації, після того, як цього тижня Київ оголосив, що припиняє консульські послуги для таких чоловіків, які зараз перебувають за кордоном. Про це пише Barrons.
«Ми давно пропонували, що можемо допомогти українській стороні забезпечити відправлення людей, які підлягають [обов’язковій] військовій службі, в Україну», — заявив в інтерв’ю телеканалу Polsat міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш, хоч і не уточнив, які механізми можна використати.
Його литовський колега Лаурінас Кащюнас сказав, що його країна може зробити аналогічні зусилля: «Україні дуже не вистачає мобілізаційного резерву… Це несправедливо стосовно тих громадян, які борються за свою країну».
Як додає Hromadske, у Німеччині відзначили, що призупинення Україною консульських послуг для чоловіків мобілізаційного віку не вплине на їхній статус біженців. Таке заявлення зробив представник міського сенату Берліну у відповідь на запит Deutsche Welle. Він пояснив, що для надання чи продовження українським біженцям тимчасової посвідки на проживання в Німеччині не обов’язково потрібний чинний паспорт. Головне, щоб влада мала можливість ідентифікувати особу у будь-який спосіб.
Своєю чергою Державний департамент США повідомив, що Вашингтон не має остаточного рішення або офіційної позиції щодо намагань України повернути військовозобов’язаних чоловіків для захисту країни. Однак уряд США поважає право Києва визначати свою політику. Про це офіційний представник дипломатичного відомства США у Брюсселі Деніел Сайзек заявив у коментарі для «Радіо Свободи».
Він відзначив, що призупинення консульських послуг за кордоном для українських чоловіків мобілізаційного віку є «складним питанням». Проте наголосив, що уряд України має повне право визначати свою політику.
«Немає жодного рішення чи позиції досі від уряду США — допомогти чи не допомагати Україні в цій галузі», — зазначив Сайзек.
Представник Держдепартаменту нагадав, що Європа, і «певною мірою» США вітали українців, які вирішили, що їм та їхнім родинам потрібно було виїхати з України. Водночас Сайзек вважає, що Україні варто «інтенсивно та серйозно вивчити ситуацію».
