Патріотизм українців витісняє з новорічного столу радянські страви

Патріотизм українців витісняє з новорічного столу радянські страви

Новорічні столи на пострадянському просторі зазвичай прикрашають два салати російського походження — «оселедець під шубою» та «олів’є». Проте багато київських ресторанів прибрали їх із меню — через війну, пише Novinite.

Власниця ресторану в історичному центрі української столиці Тетяна Митрофанова анітрохи не вагається — через десять місяців після вторгнення російської армії цим стравам не місце на столі.

«Треба перегорнути сторінку історії, — резюмує 58-річна жінка, сидячи на одному з диванів у ресторані, де вона влаштовує новорічний концерт, який триватиме до ранку. — Для мене це буде перший рік без салатів «олів’є» та «оселедця під шубою». Замість них вона планує подавати традиційні київські страви, наприклад, фаршированого судака, для тих, хто прийде святкувати.

Кулінарні аспекти патріотизму в Україні особливо сильно розвинулися після 2014 року, коли Крим був анексований Москвою, а потім через 2 місяці Росія розпочала війну на Донбасі. Російське повномасштабне вторгнення своєю чергою підштовхнуло український гастрономічний патріотизм, який досяг свого піку в липні — Україна домоглася від ЮНЕСКО внесення «культури борщу» до списку нематеріальної культурної спадщини, що перебуває під загрозою зникнення.

Українські ресторани не лише обслуговують клієнтів, а й допомагають. На початку війни безкоштовно годували людей, яким не було чого їсти, а потім передавали провізію бійцям, які захищають країну. У ресторані Тетяни нещодавно кухарі приготували тістечка у формі баранчика для військ на фронті. А один із кухарів, мобілізований, щойно виїхав на збори.

Щонайменше ще один популярний заклад теж переглядає своє меню. Тут також обійдуться без «оселедця під шубою» та «олів’є», замінивши їх, наприклад, буряковим хумусом та форшмаком — запеченою сумішшю скумбрії, картоплі, сметани, цибулі та перцю. Власниця Анна Селесень каже: «У нас багато традиційних українських страв, російські нам не потрібні. Ми можемо прожити без них».

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *