Вісімнадцятирічна дівчина з Калабасасу зібрала у еквіваленті понад 1 мільйон гривень, щоб допомогти біженцям, а тепер і бійцям, які воюють на війні в Україні. Її історію розповідає Patch.
Десь на лінії фронту війни в Україні у солдата є свіжі шкарпетки і спідня білизна, тому що старшокласниця з Калабаса Лексі Пендола не відвела погляд рік тому, коли діти, яких вона навчала англійської мови дистанційно, перетворилися на біженців.
Натхнена допомогою українських школярів своїй країні, яку діти прагнули надавати попри на небезпеку, дівчина почала проєкт «Help for Ukraine», щоб допомогти біженцям отримати предмети першої необхідності, які вони залишили, поспішаючи у безпечне місце.
Кампанія GoFundMe, створена під ім’ям її батька, зібрала 28 тисяч доларів із моменту запуску рік тому. За сьогоднішнім курсом обміну валюти це коштує понад 1 мільйон гривень для української економіки. Але те добро, яке вона зробила, безцінно, вважає Юлія Паїс, яка донедавна працювала заступником директора та вчителем у Черкаській школі — закладі, учням якого допомагає Лексі.
Паїс, сама біженка, яка тимчасово живе у США із 12-річним сином, координує зусилля з волонтерами в Україні, а потім публікує звіт про те, як витрачаються гроші. Щедрість людей, які беруть участь у кампанії Пендоли, достатня для того, щоб підтримати близько 75 осіб, які проживають у Черкасах, бо їм більше нікуди йти, але також покриває деякі особисті потреби армії.
І Пендола, і Паїс стурбовані тим, що міжнародна підтримка та доброзичливість, виявлені до України у перші місяці війни, слабшають.
«У нас таке відчуття, що світ утомився від України, — сказала Паїс. — Навіть тут, у Штатах. Так, так, у нас все ще є потреба. Нам досі потрібна допомога».
За словами Паїс, масштаби страждань — психологічних, економічних чи фізичних — величезні, оскільки війна так чи інакше торкнулася кожного українця.
