Інстинкти про стратегічне значення Маріуполя привели туди групу журналістів Associated Press саме тоді, коли росіяни збиралися взяти його в облогу. Це виявилося доленосним рішенням, пише AP.
Майже три тижні минулого року Мстислав Чернов, Євген Малолєтка та Василіса Степаненко були єдиними журналістами в Маріуполі, які слугували очима та вухами світу серед жахів російської навали. Разом вони допомогли викрити масштаби страждань, яких зазнали українці, слугували противагою російській дезінформації та сприяли відкриттю гуманітарного коридору з Маріуполя. Їм також довелося уникнути захоплення силами Кремля, які полювали на команду.
У понеділок судді Пулітцерівської премії відзначили роботу трьох українських журналістів, а також Лорі Хіннант із Парижа, які присудили Associated Press престижну нагороду за суспільну службу. Сім фотографів AP, у тому числі Малолєтка, також отримали Пулітцерівську нагороду в екстрених новинах за висвітлення війни, зокрема в Маріуполі.
Хоча нагороди мають велике значення, важливо визнати всі страждання та втрати в основі того, що журналісти зафіксували, сказала Джулі Пейс, старший віце-президент і виконавчий редактор AP. Репортажі, особливо карколомні зображення цивільних жертв вибухів, справили очевидний вплив. Пізніше офіційні особи Маріуполя назвали цю роботу тиском на росіян, щоб дозволити шлях евакуації, врятувавши тисячі життів цивільних.
Винахідлива робота журналістів, яку Пулітцерівський комітет назвав «мужньою», включала вилучення крихітного файлу зображень, зроблених українським медиком, захованих у тампоні. Не буде перебільшенням сказати, що ця робота була справжньою суспільною службою — розповідаючи світові про людські жертви війни, розвіюючи російську дезінформацію, а також відкриваючи гуманітарний коридор, сказала Пейс.
