Євгенія Бабакова добре танцювала та з задоволенням показувала це в TikTok. Але справжнім покликанням 20-річної дівчини було допомагати нужденним, розповідає про неї Yahoo.
Євгенія навчалася в університеті на фармацевта і мріяла відкрити власну аптеку та масажний центр. Вона так і не отримала можливості це зробити. Євгенія загинула під час російських авіаударів по Маріуполю у березні минулого року.
Андрій Далібожко навчався на агронома та підробляв фермером, але автомобілі були його пристрастю. 23-річний хлопець допомагав батькам по господарству та мріяв переїхати до міста та створити сім’ю. Його мрії закінчилися минулого року, коли він загинув від російської зброї разом зі своїм батьком, братом і другом.
Дев’ятнадцятирічна Іванна Ободзінська була творчою дівчиною та матір’ю однорічної двійні. Захоплення малюванням спонукало її вивчати ландшафтний дизайн в університеті, але молодій мамі так і не вдалося здійснити свої мрії. Іванна загинула разом із сином, донькою, братом та матір’ю, коли дві російські бомби зруйнували їхній будинок.
Це мрії та спогади, залишені українськими студентами, чиє майбутнє — і життя — було зруйновано через російське вторгнення на їхню Батьківщину.
У музеї Chau Chak Wing Сіднейського університету відкрилася виставка пам’яті 36 українських студентів, які загинули на війні. Там представлені спогади студентів, розказані їхніми родинами та друзями. Викладачка та співорганізаторка виставки Ольга Бойчак сподівається, що ці історії сприятимуть посиленню почуття солідарності з Україною та гуманізації масових жертв, яких зазнала країна.
«Це не просто випадкові смерті від війни. Ці смерті є частиною ширшої, прорахованої моделі російської жорстокості. За кожною смертю мирного жителя стояла людина, яка мала прагнення і цілі в житті, яких ніколи не буде. Україна втрачає ціле покоління молодих людей, які або не матимуть можливостей, або втратили життя, або втратили своїх близьких», — зазначила жінка.
Посол України в Австралії Василь Мирошниченко назвав виставку щемливим нагадуванням про реалії війни.
«У мене є 20-річна донька, яка навчається, і вона могла бути однією з тих, кого вбили. Це нерозказана історія людей, про яких ніхто ніколи не чув. Це набагато ближче, ніж багато хто думає», — підкреслив він.
