12 квітня відзначається День працівників ракетно-космічної галузі України. 12 квітня 1961 року українець Сергій Корольов, якого багато хто досі вважає росіянином, вперше в історії людства відправив у космос людину — Юрія Гагаріна. Цей день у СРСР відзначався як День космонавтики.
Сергій Корольов був головним конструктором космічних кораблів СРСР, чиє ім’я приховували Сталін і НКВС. Вони обмежували його свободу, катували, змушували зберігати інкогніто, але так і не зламали його. Його історію розповідає Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр».
У 17 років Корольов самостійно сконструював робочий планер — літальний апарат без двигуна. Пізніше Авіаційне товариство України взяло конструкцію підлітка в реальну розробку. Він був автором багатьох видатних прогресивних і революційних винаходів людства, створив перший штучний супутник Землі, організував перший політ у космос і перший вихід у відкритий космос.
Сьогодні завдяки створенню першого штучного супутника Землі ми можемо користуватися системою GPS, дізнаватися прогноз погоди на завтра та підтримувати зв’язок з нашими близькими. Коли Нобелівський комітет намагався нагородити Корольова за цей винахід, в справу втрутилося радянське керівництво, заявивши, що «в СРСР весь радянський народ отримує заслуги за створення нової техніки!». Так Корольов залишився в тіні.
І все ж, генія Корольова знають і пам’ятають і сьогодні. Геніальним його вважає, зокрема, Ілон Маск. Хоча і не вважає українцем. Сьогодні люди в усьому світі здебільшого сприймають Корольова як радянського вченого або росіянина. Але насправді Корольов походив з Житомирської області та ідентифікував себе як українець.
Друзі та колеги Корольова добре знали, що він любив Україну і вважав себе її сином. Коли космонавт Олексій Леонов вирушав у космос, він заспівав Корольову свою улюблену українську пісню: «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю». Донька Корольова згадувала, що вдома батько часто співав й інші українські пісні. У документах, що посвідчували особу Корольова, було зазначено, що він українець, і він підтвердив це у своїй заяві про вступ до Київського політехнічного інституту.
У 1938 році Корольова несподівано заарештували, нібито за підривну діяльність і передачу технологій ворогам СРСР. Звинувачення було безпідставним. У в’язниці НКВС він зазнав жахливих фізичних тортур, внаслідок яких у нього була зламана щелепа. Пізніше його заслали до села Малдяк у Сибіру. До кінця життя Корольов так і не зміг повністю відкрити щелепу, оскільки в таборах вона не зрослася належним чином. Він загине через роки саме з цієї причини.
Проте сьогодні Росія називає його «легендою».
Навіть у засланні Корольов продовжував працювати над своїми проєктами. У спецв’язниці НКВС він спроєктував кілька бомбардувальників, які потім активно вироблятиме СРСР. У різних в’язницях Корольов провів 6 років. Через тривале заслання у нього розвинулися численні серйозні захворювання, тож у похилому віці йому довелося постійно лікуватися.
Під час хірургічної операції з видалення поліпа хірургу заважала дихальна трубка, тому він не зміг вчасно ввести наркоз. Серце генія перестало битися через колись зламану щелепу. Навіть в офіційному повідомленні про смерть Корольова, щоб не розголошувати його ім’я, його називали «Головний конструктор».
Сьогодні кратер на поверхні Марса носить ім’я Корольова, хоча СРСР довго приховував його ім’я, доки його несправедливо не привласнили росіяни.
Історія Корольова — один з багатьох прикладів радянської та російської брехні. Але правда завжди перемагає, тому сьогодні Сергій Корольов є всесвітньо визнаним генієм. Тепер справа за нами — розповісти його історію світові, популяризувати його на міжнародній арені, пишатися ним та повернути інших українських геніїв до української спадщини.
